СІМ ПОВЕРНЕНЬ НАЗАВЖДИ

Автор сценарію: Михайло Іллєнко

Продюсер: Мирослав Гай


На війні воюють не лише люди. Воюють і собаки. Це була сильна, молода вівчарка, більше схожа на вовчицю, ніж на собаку. Кожний з бійців залишав їй нове прізвисько – новий «позивний», бо не знав, як називали її раніше. Нове ім’я боєць давав собаці, а своє життя назавжди віддавав війні.

Її слід на війні, мабуть, ніхто тепер не зможе розплутати від початку до кінця. З’являлася вона завжди несподівано - Латка, Христя, Ярка... Ярка – це буде її перший позивний.

Кілька разів Ярка помирала разом з бійцем – з побратимом, але... «Заживе, як на собаці» - так казав новий хазяїн, і собака воювала далі – Найда, Пальма, Гільза, Лікена...

Стверджують, що інколи вона з’являлася у двох місцях одночасно - так воювали характерники. Ярка знала трошки більше, ніж люди. Можливо, підказував колишній вовчий досвід - Дамка, Відьма, Сива...

Можливо, це була просто помста, бо перший її виводок загинув в той день, коли почалася війна. Виводок загинув, а запах біди залишився назавжди. Того ранку Ярка піднялася на вершину терикона і відчула цей запах. Запах прийшов зі сходу. Один з бійців, що загинув в Іловайському оточенні, якось сказав, що Ярка має політичну чуйку.

Чуйка підказувала їй дії, які людям інколи здавались загадковими. Якось її навіть хотіли ліквідувати, бо підозрювали, що вона хвора на сказ – такою лютою, звірячою і безпощадною була її помста.


 


Команда проєкту

Михайло Іллєнко, автор сценарію

Як кінорежисер та сценарист почав працювати в кіно з 1973 року після закінчення інституту ВГИК (Москва), де навчався у майстерні режисера Михайла Ромма.

Крім дев’яти повнометражних ігрових і одного повнометражного документального фільму, у своєму доробку режисер має кілька короткометражних (ігрових і документальних), один анімаційний, реалізовані кіносценарії, а також три книги, що розглядають деякі аспекти професії режисера.


За роки незалежності України режисер Михайло Іллєнко зробив

чотири фільми:

«Фучжоу», «Сьомий маршрут», «ТойХтоПройшовКрізьВогонь», «Толока»,

«Подорож з Нелегалом» (фільм-щоденник), а також чотири короткометражні – «Голос», «Ліфт», «Урок», «Перекур».

З 1993 року Михайло Іллєнко працює зі студентами Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім.

І.К.Карпенка-Карого за програмою «Режисура ігрового кіно».


Мирослав Гай, продюсер

Народився 5 січня 1982 року в Києві. У 1998 році вступив до Київського інституту театрального мистецтва ім. Карпенка-Карого. Після закінчення інституту протягом 15 років викладав акторську майстерність та майстерність телеведучого.[3] Актор Київського драматичного театру «Браво». Серед найвідоміших ролей у кіно: «Прорвемся» (2006), «С табуретом через Гималаи» (2007), Толока (2020), Бачення метелика (2022)

З 2007 року Мирослав Гай — викладач акторської майстерності та майстерності телеведучого на телеканалі «СТБ».

Після подій на Майдані починає активну волонтерську діяльність.

В 2015 році засновую з Кирилом Нечмонею “МИР І КО ПРОДАКШН” який знімає документальне та ігрове кіно. З найвідоміших “Брати по зброї” 2018, Миротворці. У горах Сванетії, Скажи “Україна” ( в роботі).

У лютому 2016 року закінчив перший експериментальний курс підготовки офіцерів запасу для учасників АТО й здобув спеціальність командира механізованих підрозділів та перше офіцерське звання.

В 2022 році, під час військового вторгнення рф в Україну мобілізований до лав ЗСУ.