top of page

СТРУНИ

оригінальний ігровий серіал


Саша – один з тих, чиє життя пішло під укіс після 24 лютого. Він втратив роботу і протягом останніх 5 днів двічі змінив дружині. На тлі загальної трагедії, він, як і багато хто живе у підвішеному стані, відчуваючи себе втраченим та розбитим. Але невдовзі його життя кардинально змінюється. В його будинок потрапляє ворожа ракета. Вся його родина - дружина, дочка та син гинуть, а він потрапляє до лікарні у вкрай тяжкому стані. Прийшовши до тями і трохи одужавши, він приходить до свого зруйнованого будинку, де виявляє незвичайний портал у вигляді струн, який ніхто крім нього не бачить. Він заходить у цей портал і опиняється у своєму минулому – за тиждень до трагічних подій. Але в цьому минулому він привид. Ніхто не бачить і не чує його, крім окремої категорії людей, які називають себе «загубленими». «Загублені» - це мирні люди, у яких війна відібрала найближчих і вони отримали шанс повернутися в минуле і змінити все. Таких небагато. Саша – один із них. Прийшовши до себе додому, Саша застає свою дружину та дітей живими.

Але вони, як і всі, не бачать, не чують та не відчувають його. Незабаром Саша відкриває можливість спілкуватися зі своїми через взаємодію з речами та предметами як герой фільму «Привид». Наближаючись до дня катастрофи, Саша поступово вибудовує механізми спілкування з кожним членом своєї сім'ї, а також не дає другому собі творити дурниці, які він встиг наробити. Йому вдається попередити їх про катастрофу і цим врятувати.

Однак одразу після того, як його сім'я рятується, вони безвісти зникають. Куди вони поділися Саша не знає. Вони просто зникли. Невдовзі Саша помічає деякі дива. Після того, як він врятував свою сім'ю, все почало змінюватись і в його житті. Люди починають бачити та чути його. Він буквально матеріалізується для навколишнього світу, перестаючи бути примарою. Друзі та сусіди впізнають його, але ніколи не чули про його сім'ю, якої для них наче ніколи й не існувало.

У процесі відчайдушних пошуків Саша дійшов висновку, що, можливо, вони повернулися в даний час і там продовжили жити.

Він шукає можливість повернутися у своє сьогодення і дізнатися чи це так. Але на місці вибуху порталу немає. Сашко збирає інформацію по крихтах.

Низка неймовірних подій та зустрічей призводить Сашу до однієї з перших «Загублених», дівчини на ім'я Кая. Від неї він більше дізнається про портали та закони існування цієї тимчасової аномалії. Портал відкриває колективний біль. Тобто викид внутрішньої емоційної енергії можна порівняти з вибухами бомби. Кожна трагічна подія створює таку сильну концентрацію людського болю, що на місці трагедії відкривається портал. Але до нього може зайти лише одна людина. Таким чином, загальний колективний біль відкриває можливість для однієї людини вилікувати свій біль. Кая одна з тих, хто колись теж врятувала свою сім'ю та заспокоївши совість, тепер живе далі у новій для себе реальності. Вона пропонує Сашкові відпустити ситуацію, не красти нагоду в інших і з чистою совістю жити далі. Але Саша так не може. Його мучить невідомість.

Невдовзі Саша знаходить один із таких порталів і повертається у свою реальність. Прийшовши додому, він застає свою сім'ю. Вони живі і для них час рушив далі. Але вони, як і раніше, його не бачать, не чують і не відчувають. Спостерігаючи за тим, як його родина збирається за одним столом, Саша заспокоюється та відпускає їх.


 

Команда проєкту

Хачатур Васілян, автор сценарію



Народився 1991 року в Єревані. У 3 роки з батьками переїхав жити в Україну, до міста Маріуполь. У 2015 році закінчив Харківську Державну Академію Культури за спеціальністю «Режисура кіно та телебачення». За час навчання в Академії та після випуску зняв кілька короткометражних фільмів, які брали участь та завойовували призи на різних національних та міжнародних кінофестивалях. З 2017 року проживає та працює у Києві. Хачатур сам пише сценарії до своїх проектів. Іноді у співавторстві. Минулого року проект дебютного повнометражного фільму Хачатура «Мій юний принц» став одним із переможців конкурсу Держкіно та ще до зйомок набув міжнародного резонансу. Нещодавно Хачатур завершив роботу над короткометражним фільмом «Людина», зйомки якого відбулися влітку минулого року в нині тимчасово окупованій Херсонській області. Прем’єра фільма пройшла на Міжнародному кінофестивалі в Бенгалуру, єдиному фестивалі в Індії з кваліфікацією на Оскар.

Фільмографія: Мій юний принц (драма) – спів-автор сценарію, режисер

Людина (2022, к-м фільм, драма, притча) – автор сценарію, режисер

Деталі (2018, к-м, експериментальний фільм, драма) - автор, режисер

Скляний (2016, к-м фільм, драма) – автор, режисер


Злата Єфіменко, продюсерка

Магістр Кінознавства (КНУТКіТ ім. І.К. Карпенка-Карого). Засновниця кінокомпанії «ЗЕТ ПІКЧЕРЗ». Експертка Експертної ради Державного Агентства України з питань кіно 2021-2022 рр. Почала працювати у 2016 році на посаді асистента продюсера, пізніше координатора проектів та виконавчого продюсера.

Фільмографія: «Звірі», к-м, реж. Роман Волосевич (2018 рік, Україна) – учасник національного конкурсу МКФ «Молодість» 2019.

«Людина з фотоапаратом», к-м, реж. Віталій Кікоть (2018 рік, Україна) – учасник національного та студентського міжнародного конкурсу МКФ «Молодість» 2019, Переможець фестивалю культового кіно «КіноКульт» 2019.

«Сумні портрети», к-м, реж. Віталій Кікоть, за підтримки Держкіно України, переможець пітчингу українського короткого метру від KISFF, Гран-Прі KISFF 2021, Гран-Прі та Перше місце Хмельницького кінофестивалю 2021, Призове місце Ukraina! Festival Filmowy.

2020 - створила кроссекторальний соціальний проект "На рівних" про проблеми працевлаштування людей з інвалідністю в Україні, в рамках проекту створено короткометражний документальний фільм та 5 соціальних відеороликів.

«Хочу додому», к-м документальний фільм, реж. Марія Дергачова, за підтримки Держкіно України.




bottom of page