top of page

МОЄ СЕРЦЕ - СТАЛЬ

оригінальний ігровий серіал


Моє серце – сталь! Моя кров – Азов!

Не плач, моя люба, воскреснемо знов!


Жили б вони у 17-му столітті, були б доброю козацькою сім»єю. Батько, мати, два сини-богатирі та донька-красуня. Скакали б собі на конях, їздили на Січ, ходили у морські походи на чайках та вкривали б себе славою на полі бою.

Але на дворі було століття 21. У степах, на місці козацької вольниці, давно постали великі ливарні заводи, то й сама родина переплавилася на новий лад. Знаменита сталева династія Сіренків. Усі корінні маріупольці. Суворі обличчя, залізні руки, гарячі серця.


«Батя», Тарас Сіренко – усьому голова. Все життя на Азовсталі. Там і дружину Катерину знайшов. Обидва сини, Олег та Микола, вивчилися і пішли туди ж, на комбінат. Донька Оля тільки відокремилась – у мед подалася. Але і її зрештою життя приведе туди ж, до своїх.


До 2014-го року вони нічим не відрізнялися від усіх подібних добрих родин. Але біда, яка прийшла у їхній дім з першими ворожими ракетами, змусила їх пройти неймовірне випробування – на міцність, витривалість, на здатність переплавитися у нові, міцніші форми.


Найпотужнішу трансформацію переживає головний герой – «батя», пенсіонер Тарас Сіренко. Він втрачає мрію свого життя – великий сімейний будинок, який будував багато років. Втрачає ілюзію добросусідських стосунків з росіянами. Втрачає дружину. А зрештою – старшого, улюбленого сина. І все ж він знаходить у собі сили змінитися, переплавитися, знайти нову мету життя.

Цією метою стає захист не лише своєї родини, але і інших мирних мешканців міста у разі нового вторгнення. Яке, упевнений він, - неодмінно буде.


І Тарас вирішує, що його місія – створити своєрідний Ноїв ковчег. Місце, де у разі нового удару, зможе врятуватися велика кількість людей. Ця місія стає його ідеєю-фікс. Послідовно, вперто, наражаючись часом на нерозуміння, кепкування, приниження, він реалізовує свою мету.


Не отримавши підтримки старшого сина, знаходить опору у молодшому.

Переконує керівництво у необхідності такої перестороги.


36 бомбосховищ готуються повільно і планомірно. Дерев»яні піддони для умовних ліжок, технічна і питна вода, антисептики, спецодяг…


Минає 8 років, Маріуполь заспокоюється і поступово намагається забути про страшний 2014-ий. Але Тарас стає тим ґедзем, який не дає людям забути про небезпеку. Вимагає, покращує, набридає. Зрештою, позаочі усі починають називати його старим параноїком.


За рік до початку війни «Ноя» поспіхом відправляють на пенсію. Але Тарас не заспокоюється. Він передає місію покращення синові. Потрібні ще сухпайки, багато сухпайків. І кровоспинні турнікети – про всяк випадок. І генератори, і бензин… Молодший син, начальник цеху, облаштовує те, що усі навколо вже вважають непотрібним, уже за свій рахунок. Йому доводиться воювати з колаборантом – начальником іншого цеху, який доносить на нього керівництву.


Лютий 2022-го року розставляє усе на місця. Спалахи перших ракет висвітлюють усіх такими, якими вони є. Невістка старшого сина з онуком Тараса тікає у Росію. Його старший син Олег готується зустрічати окупантів. І тоді Тарасові доводиться вчинити, як його літературний тезка - Бульба. Він не вбиває сина, ні, він бере його у полон і віддає ЗСУ. Але те, що Олегові вдасться втікти і перейти на бік ворога, він дізнається лише наприкінці.


Тим часом, його молодший син Микола очолює евакуацію мірних мешканців у ті самі батькові бомбосховища, які усі ввжали непотрібними.


Зрештою, вся родина Сіренків разом з іншими мирними мешканцями потрапляє у епціентр пекла. Їх оплакує весь світ – але вони виживають. Ноїв ковчег таки дістається землі.


 

Команда проєкту

Аліна Семерякова, авторка сценарію

Драматург, сценарист, академік Української Кіноакадемії, член журі національної премії «Телетріумф», член експертної комісії Держкіно. Володарка двох премій "Телетріумф" - за найкращий сценарій (серіал «Анна Герман») та найкращу докудраму («Вбити Сталіна», «У пошуках істини», СТБ).

Народилася у Херсоні 13.05.1979 р.

2002 рік - закінчила Львівський національний університет імені Івана Франка (спеціальність – тележурналіст)

2006 рік – закінчила Інститут кіно і телебачення при Київському університеті культури і мистецтв (спецальність – режисер)

Працювала журналістом газети «День», часопису «ПіК», керівником історичного проекту докудрам «У пошуках істини» (СТБ), керівником реаліті-шоу «Мастер-Шеф» (СТБ), керівником сценарного курсу кіношколи Фільм.юа


Сценарист повнометражних фільмів та більше ніж 20 серіалів, серед яких:

«Віддана» – повнометражна драма ,«Пограбування по-українськи» - повнометражна комедія, «Таємне коханная» - мелодрама, 16 серій

«Анна Герман» – драма-байопік, 10 серій, «Контракт» - повнометражна драма,«Я кохаю свого чоловіка» - комедія, 4 серії,«Навчаю грати на гітарі» - мелодрама, 4 серії, «Арифметика підступності» - драма та ін.


Наталія Стрибук, продюсерка

Головний продюсер департаменту кіно-серіального виробництва ТОВ «ТРК «Україна», академік Української кіноакадемії , володарка Головного призу конкурсної програми «Від Сходу до Заходу» на 47-му Міжнародному кінофестивалі в Карлових Варах («Дім з башточкою»), володарка подвійної нагороди «Золотий Дюк» за найкращий повнометражний український фільм Одеського міжнародного кінофестивалю («Пісня пісень»), володарка премії Національної спілки кінематографістів України за найкращий ігровий фільм («Пісня пісень»).

Закінчила Одеський Національний університет, факультет романо-германської філології та Київський Національний університет, факультет журналістики.


Досвід: головний продюсер кіно-серіального виробництва ТРК «Україна», креативний продюсер ІП «1+1 Продакшн», креативний продюсер Одеської кіностудії, головний редактор журналу «Афіша Одеси», ведуча ранкового шоу радіостанції «Просто Раді.О»


Продюсер більше 60-ти серіалів, серед яких: «Маркус», «Таємне кохання», «Одружити Казанову», «Останнiй москаль», «Обручка з рубіном», «Пісня пісень», «Лікар Ковальчук», «Капитанша», «Артист», «Серце матері», «На лінії життя», «Затемнення» та ін.




bottom of page